Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (4) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Sosnova N$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Sosnova N. Lviv public spaces of the 18th-19th centuries [Електронний ресурс] / N. Sosnova // Architectural studies. - 2016. - Vol. 2, Num. 2. - С. 203-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arcs_2016_2_2_22 Для Львова знаковими публічними просторами є проспект Свободи та проспект Т. Шевченка. Від часу закладення ці бульвари взяли на себе роль центрального репрезентативного міського простору. Соціально-економічні та політичні зміни міняли культурно-символічний образ Львова; з роками структура Львова ускладнювалась, однак центральні публічні простори - бульвари, сквери, площі, сформовані до кінця XIX ст., залишаються основними формотворчими елементами в питанні ідентичності міста. | ||
| 2. |
Sosnova N. The use of the B. Hillier`s method for the significant city public space analysis [Електронний ресурс] / N. Sosnova // Architectural studies. - 2018. - Vol. 4, Num. 2. - С. 282-288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/arcs_2018_4_2_23 Методика дослідження міських структур різного порядку та функцій Б. Хіллера є адаптивною і прикладною у розгляді громадських просторів міста, як самостійної системи так і елементу міської структуры вищого порядку. В результаті застосування методу можна виділити ділянки міста - вулиці, простори, що мають потенціал до поширення своїх характеристик на сусідні території. Б. Хіллер окреслює їх як такі, що мають "потенціал руху" або "пріоритетні простори". Це нове теоретичне розуміння міста як системи, що самоорганізується залежно від геометрії міських мереж. Найбільш структурованою та сталою в місті можна вважати вуличну мережу. Згідно з методикою Б. Хіллера з точки зору розподілу довжини лінії у вуличній мережі, найменший відтинок приймається за масштабний модуль. Основний елемент аналізу - відрізок вулиці між перехрестями. Аналізується співвідношення відрізку вулиці між двома перехрестями чи примиканням і сусідніми відрізками. Аналіз полягає в розрахунку математичної близькості, яка вимірює, наскільки близько кожен відрізок знаходиться по відношенню до інших, зводячи до мінімуму шлях між кожною парою відрізків. Таким чином знаходимо систему з найменшою кількістю поворотів і безсистемних примикань у вуличній мережі, яка, згідно з Б. Хіллером має найвищий потенціал до подальшого розвитку міської тканини. Опрацювання методу Б. Хіллера проводилося на топозйомці м. Львів. Визначено, що критеріям "пріоритетного простру" за Б. Хіллером у Львові відповідає прямокутна мережа вулиць площі Ринок і дільниці довкола неї та магістралі загальноміського значення, що було очікувано для радіального міста. Загалом, характер мережі "пріоритетних просторів" у Львові має характер плям, поєднаних із центром радіальними напрямками. Отримані результати можуть бути основою для досліджень міських структур чи окремих структурних елементів, таких як громадських просторів, ландшафтних територій, локальних міських общин.Методика дослідження міських структур різного порядку та функцій Б. Хіллера є адаптивною і прикладною у розгляді громадських просторів міста, як самостійної системи так і елементу міської структуры вищого порядку. В результаті застосування методу можна виділити ділянки міста - вулиці, простори, що мають потенціал до поширення своїх характеристик на сусідні території. Б. Хіллер окреслює їх як такі, що мають "потенціал руху" або "пріоритетні простори". Це нове теоретичне розуміння міста як системи, що самоорганізується залежно від геометрії міських мереж. Найбільш структурованою та сталою в місті можна вважати вуличну мережу. Згідно з методикою Б. Хіллера з точки зору розподілу довжини лінії у вуличній мережі, найменший відтинок приймається за масштабний модуль. Основний елемент аналізу - відрізок вулиці між перехрестями. Аналізується співвідношення відрізку вулиці між двома перехрестями чи примиканням і сусідніми відрізками. Аналіз полягає в розрахунку математичної близькості, яка вимірює, наскільки близько кожен відрізок знаходиться по відношенню до інших, зводячи до мінімуму шлях між кожною парою відрізків. Таким чином знаходимо систему з найменшою кількістю поворотів і безсистемних примикань у вуличній мережі, яка, згідно з Б. Хіллером має найвищий потенціал до подальшого розвитку міської тканини. Опрацювання методу Б. Хіллера проводилося на топозйомці м. Львів. Визначено, що критеріям "пріоритетного простру" за Б. Хіллером у Львові відповідає прямокутна мережа вулиць площі Ринок і дільниці довкола неї та магістралі загальноміського значення, що було очікувано для радіального міста. Загалом, характер мережі "пріоритетних просторів" у Львові має характер плям, поєднаних із центром радіальними напрямками. Отримані результати можуть бути основою для досліджень міських структур чи окремих структурних елементів, таких як громадських просторів, ландшафтних територій, локальних міських общин. | ||
| 3. | 
Petryshyn H. Lviv transport infrastructure development prospects [Електронний ресурс] / H. Petryshyn, N. Sosnova, S. Tupis, R. Liubytskyi, I. Sklyarova // Містобудування та територіальне планування. - 2020. - Вип. 74. - С. 263-274. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTP_2020_74_24 | ||
| 4. | 
Tymoshchuk М. The multi-criteria planning model of urban spatial development with regard for the interests of stakeholders [Електронний ресурс] / М. Tymoshchuk, N. Sosnova, R. Feshchur, S. Shyshkovskyi, S. Kopytko // Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. - 2021. - № 5. - С. 569-581. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkd_2021_5_56 Мета дослідження - обгрунтування концепції та побудова моделі планування просторового розвитку міста як складної архітектурно-містобудівної та соціально-економічної системи, а також розроблення інструментів формування планувальних рішень узгоджених за багатьма критеріями, які відображають інтереси стейкхолдерів. Розглянуто та проаналізовано базові теорії (мови шаблонів, центральних місць) і концептуальні підходи до утворення міських просторів (торговельного, відпочинкового, оздоровчого, іміджевого, розважального, природоохоронного, спортивного спрямування). Установлено можливість та обгрунтовано доцільність застосування експертних методів, а також соціологічних, економічних, математичних і методів проектного менеджменту до аналізування, узагальнення та моделювання процесу планування розвитку громадського простору міста. Обгрунтовано концептуальні засади, встановлено загальні вимоги та окреслено основні завдання, які потребують вирішення у процесі формування планувальних рішень. Розроблено багатокритеріальну оптимізаційну модель планування просторового розвитку міста в умовах суперечливості інтересів стейкхолдерів, обмеженості ресурсного потенціалу та неповної інформаційної визначеності. Впровадження моделі підвищить обгрунтованість планувальних рішень і призведе до зростання якості життя населення внаслідок розширення наявних та урізноманітнення потенційно можливих функцій громадського простору міста. Встановлено критерії оцінювання архітектурно-містобудівного, економічного, соціального, культурно-пам'яткового та екологічного результату від реалізації плану розвитку громадського простору міста. Аргументовано доцільність застосування методу послідовних поступок як ефективного інструменту співтворення стейкхолдерами узгоджених планувальних рішень. Розроблена базова модель формування оптимальних за окремими критеріями планувальних рішень містить обмеження на потенціал просторового розвитку міста, черговість упровадження взаємопов'язаних об'єктів розвитку та збалансованість попиту та пропозиції послуг (функцій) громадського простору для мешканців міста. Модифікована за методом послідовних поступок модель формування узгодженого за інтересами стейкхолдерів планувального рішення базується на встановленні домінантного критерію оптимізації, експертному обгрунтуванні допустимої втрати оптимальності початкових планувальних рішень за кожним із критеріїв на кожному кроці подальших розрахунків і консенсному ухваленні остаточного рішення. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |